З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КИЇВСЬКИЙ ДИВАЧЕ КАЗИМИРЕ МАЛЕВИЧУ!

Зимове.

Лютий, 23, отримую вітання, дивно чи навіть прикро.

Вітають виключно чоловіків. Чи жінки не носили погони теж, але про них тиша?

Випало мені офіцерство в неіснуючій більше країні, яка тримала народи в ярмі. Чи можливо її захищати?

І перший ворог у тієї країни був ‒ США, а її правонаступник воює з Україною?

То що святкувати? Чи не час забути совєтські обряди?

Натомість, 23 лютого є роковини видатного киянина, пишаємось ним, а не армією, на руках якої є українська кров, є Голодомор.

Київ цікавий тим, що в ньому жило багато людей, яких направду можна було назвати Диваками. Вони були різними, але об’єднувало їх вміння бути неординарними, не такими, як усі, вміння бути диваками, в доброму сенсі цього слова. А ще вони мали дуже гарне почуття гумору. До таких диваків я відношу Казимира Малевича! Він навчався у видатній художній школі Миколи Мурашко і став родоначальником нового напрямку в мистецтві ‒ супрематизму, де була відсутня зображальність, а були тільки колір і форма. У 1915 році в Петербурзі відбулась виставка «0,10», «0» ‒ як символ початку відліку нової епохи супрематизму, а 10 ‒ це була кількість художників, які брали участь у виставці. Усе відбувалось таємно, картини вивішувалися в ніч перед відкриттям, щоб ніхто їх не побачив. Малевич повісив свій, тоді ще нікому не відомий «Чорний квадрат», який, до слова, в каталозі називався «Чорний чотирикутник», на покутті, де зазвичай висіли ікони. Це був геніальний PR-хід, всі, хто входили на виставку, автоматично дивилися в цей кут і про картину відразу заговорили, назвавши «іконою російського авангарду». У Малевича було вроджене почуття гумору. Під деякими своїми роботами він вказував, «що зміст даної картини автору невідомий». І навіть свій похорон він сам зрежисерував: відчуваючи наближення смерті, він спроектував для себе скляну чорну труну у формі хреста. Художник попросив, щоб його поховали в цій труні з розкинутими руками, в білій сорочці, чорних штанах і червоних туфлях. А чорний, білий і червоний ‒три головні кольори у супрематизмі.

Нещодавно провели дослідження, які картини в світі найбільш впізнавані. З’ясувалось, їх дві ‒ це “Джоконда” Леонардо да Вінчі і “Чорний квадрат” Казимира Малевича. Ми можемо пишатися, що одним з двох найвідоміших в світі художників є наш Казимир Малевич, який народився в Києві 23 лютого 1879 року.

З Днем народження, київський диваче Казимире Малевичу!

(Олександр Гарний)