Ми щиро вболіваємо за Україну, раді зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським, усвідомлюємо важкість проблем і роботи, яка є його відповідальністю, хочемо підставити своє плече, а для цього хочемо почути і зрозуміти його плани і стратегію розвитку України. Тому дозвольте поставити йому декілька запитань.

Редакція газети «Громада»

Перше і головне – це економічне зростання. Україна вже вийшла на стійку позитивну економічну тенденцію – по експорту, по ВВП, по надходженням до бюджету. Міжнародні резерви України вже близько 30 мільярдів доларів. Це хороший результат, як для часу глобальної кризи. Наша мета в тому, щоб економічне зростання було стабільним і тривало 10 і більше років без перерви. Коли це буде, Україна стане зовсім іншою. Елементом такого економічного шляху є і подолання бідності, яке неможливе без розвитку національної економіки.

Друге – і це ключова умова для розвитку не тільки економіки, але і нашого суспільства загалом – ліквідуємо олігархічну систему. Великий бізнес має залишатися просто бізнесом, а політика буде від нього відокремлена. Це не просто антиолігархічний закон, який має бути ухвалений Верховною Радою восени. Це і нові стандарти прозорості у державному секторі, чітка і сувора відповідальність для тих, хто буде боротися проти держави і за олігархічний вплив, а також і масштабне оновлення судової системи і правоохоронних органів.

Третє – ми не будемо зупинятись у нашій активності для того, щоб встановити мир на Донбасі і повернути наші тимчасово окуповані території. Але при цьому не здамо суверенітет навіть і на один відсоток.

Ми спостерігали під час вашої недавньої зустріч з пані Меркель ваше певне невдоволення по відношенню до поведінки США і Європейського Союзу: багато слів, але мало дій, включно з останнім сумнозвісним скасуванням санкцій Президентом Байденом на Північний Потік-2. Чому, на Вашу думку, такий підхід цих стратегічних партнерів України? Вони бояться дратувати Путіна? І в цьому контексті, яким чином, на вашу думку, треба змінювати і вибудовувати стратегію стосунків з цими союзниками України?

Іноді аргументів недостатньо, якими б раціональними вони не були. Тоді навчає реальність. Зараз на європейському ринку газу найбільш деструктивна ситуація за багато років. Ціна газу рекордна – перевищувала вже і 600 доларів за тисячу кубометрів. Що це означає? Ситуація сама по собі покаже європейцям те, чому вже навчилися українці ще у 2000-х роках, а саме: для Росії газ – це зброя.

Отже, немає альтернативи спільним рішенням між Україною, Євросоюзом та США, направленим на гарантування енергетичної безпеки і нашої держави, і усієї Європи. Україна пропонує дуже конкретні речі – ми обговорюємо їх під час зустрічей у Вашингтоні.

А що треба змінювати, так це підхід до відносин. Позбавлятися від меншовартості, яку дуже довго насаджували українцям ті, хто просто хотів підкорити наше суспільство. Треба не боятись захищати свою позицію, говорити чітко і чесно про свої інтереси та боротися за результат, пропонуючи вигоду як для України, так і для партнерів.

Корупція є чи не найголовновнішою біллю і бідою України, окрім війни. Що ви плануєте зробити в цьому напрямку щоб цю боротьбу зробити більш результативною?

Будемо чесними перед собою: корупція є не тільки в Україні, але й у всіх країнах – у різному вигляді. З чого вона виникає? Із самої суті відносин між державою та громадянином. Чим неадекватніші регуляції в державі, тим більше ґрунту для корупції. Чим частіше людині треба контактувати з чиновником, тим більше шансів для хабарництва. Чим більше роздутий державний сектор економіки та чим більше непрозорих ринків, тим більше сірих грошей в економіці. Власне, на тому, щоб прибрати таке добриво для корупції, ми і здійснюємо трансформацію України.

Ми вже робимо безпрецедентну для Європи антибюрократичну реформу. Державні послуги вже більше 11 мільйонів українців можуть отримати онлайн. Сплата штрафів, отримання державної допомоги, цифрові документи, навіть цифровий паспорт – все це без контакту з чиновниками. А це означає, що навіть без теоретичної можливості взяти хабар.

На системному рівні корупція – це завжди наслідок непрозорості. Тому ми зробили історичну земельну реформу. Українців позбавили права вільно розпоряджатися своєю землею ще більшовики. Тільки після 2019 року вдалося подолати спротив старих політиків і надати українцям реальне право власності на землю. Так само ми робимо прозорими енергетику, портову інфраструктуру, спиртовий ринок, ухвалили фундаментальний банківський закон, який не дає можливості повернути на ринок «відмивочні» банки. Це все конкретні кроки, які зменшують поле можливостей для виникнення корупції.

А головне – звісно, це відповідальність. В Україні створена антикорупційна система, якої немає в жодній іншій європейській країні. Антикорупційне бюро, антикорупційна прокуратура, антикорупційний суд – від них очікує результатів усе суспільство.

Українська діаспора завжди підтримувала Україну і її народ морально, ідеологічно і фінансово. Чи вважаєте ви що зараз цієї допомоги недостатньо? Яким чином, на вашу думку, може Українсько-Американська діаспора допомогти Україні саме зараз?

Ви знаєте, що інтереси України частіше зустрічають дуже ввічливі і навіть чуйні слова від західних політиків, а не конкретні кроки. Щоб отримати від них дії, конкретні рішення, хоча б розуміння можливих кроків – треба витрачати дуже багато часу і зусиль. Чому так? Тому що Україна часто є менш зрозумілою для цих політиків, ніж деякі інші держави.

Тому потрібно вкладатися у громадську підтримку політики. Завжди, коли це можливо. Нагадувати у країні свого перебування про інтереси України, про справедливість для України.

Але якщо говорити про конкретні проекти, то можна навести як приклад Кримську платформу. Це інституція, яку ми створили в цьому році. Звільнення Криму – це одне з найскладніших завдань для нас, але при цьому обов’язкове. Виконання цього завдання потребуватиме юридичних, інформаційних, економічних, дипломатичних та багатьох інших дій. Кримська платформа має стати центром напрацювання необхідних рішень і тактик для того, щоб Крим став ближче до моменту повернення під контроль України. Долучитися до роботи Кримської платформи – це те, що точно буде корисним для України, і це те, що точно можуть зробити українці в діаспорі.

Ми знаходимося в центрі Кремнієвої Долини, де працює багато українських ІТ спеціалістів, які гідно представляють Україну в цій динамічній перспективній галузі, створили бренд українського програміста, дають працю тисячам програмістів в Україні. Який ваш план по розвитку саме ІТ галузі внутрішньо в Україні і на світовій арені?

Україна дуже добре відома у світі саме завдяки нашій ІТ галузі та дуже ефективним українським спеціалістам. Але в Україні поки не створено таких проривних продуктів у цій сфері, які б десятками брендів прославили Україну. Хоча, наприклад, державна «Дія» вже стає глобально відомим брендом і ми вже передаємо досвід цифровізації державних послуг іншим країнам. Але чому так? Можливо, треба більше підтримки для галузі і більше розвитку самому суспільству, щоб українцям було простіше розкривати свій підприємницький потенціал.

Наприклад, є ініціатива «Дія City» – це спеціальний правовий та податковий режим для ІТ індустрії, який передбачає цілий комплекс стимулів, в тому числі для стартапів. Це низькі податки, це звільнення від частини податків, це додаткові інструменти для того, щоб підприємці могли будувати прозору корпоративну структуру. Ця та інші подібні ініціативи дозволять залучити набагато більше інвестицій та інтелектуального потенціалу людей.

Інший контекст, який обов’язково зіграє на користь не тільки України, але й усього нашого регіону, – це рішення про допомогу білорусам, які працюють в ІТ галузі та не можуть з причин безпеки залишатись на території своєї держави. Україна надає підтримку таким людям. Як результат, внесок білоруських компаній та спеціалістів, які будуть працювати разом з українцями, точно стане відомим вже скоро і в Америці.