8 липня відбувся один із найбільших за кількістю жертв масований ракетний обстріл Києва з початку повномасштабного вторгнення. Сильні вибухи, від яких здригалися будівлі та земля під ногами, було відчутно фактично в усьому місті. Люди, перелякані, лягали на землю, закриваючи руками голови. Але українці вже звикли до обстрілів, і нещодавній страх швидко змінився на обурення, коли стало відомо, що внаслідок обстрілу було навмисно зруйновано та пошкоджено корпуси найбільшої дитячої лікарні Європи «Охматдит». У «Охматдиті» щороку лікується майже 20 тисяч дітей. Ракета повністю зруйнувала корпус токсикології та пошкодила ще 4; постраждали 10 хірургічних відділень, 5 онковідділень, 2 соматичні відділення, інтенсивна терапія, 2 реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії (єдиної в Україні). На момент удару в Центрі дитячої кардіохірургії тривало три операції на серці. Внаслідок обстрілу вікна Центру вибило та сталося забруднення грудної порожнини пацієнтів. В один момент у лікарні не стало світла, кисню та води, через що дітей терміново евакуювали до інших медичних закладів. Як встановила Служба безпеки України, рф цілеспрямовано вдарила по дитячому медзакладу ракетою Х-101. У відповідь на горе, тисячі небайдужих українців об’єднали зусилля, щоб якомога швидше відбудувати лікарню, і лише за 2 дні до наданих державою на відбудову 100 мільйонів було додатково зібрано 200 мільйонів гривень благодійних коштів.
Проте світла та води не було не тільки в «Охматдиті». Причиною цьому слугують не тільки обстріли. Світло цього літа вимикають через планові виведення енергоблоків атомних електростанцій у ремонт. Випробувань через аномальну для України спеку та дефіцит електроенергії зазнали й інші заклади охорони здоров’я. Зі слів головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, найголовнішим завданням Міністерства охорони здоров’я є забезпечення автономності всіх медичних закладів: оснащення установ власними котельнями, свердловинами та генераторами електроенергії. Дехто може подумати: «Навіщо?», – всі заклади охорони здоров’я є об’єктами критичної інфраструктури, вони не мають відключатися від мережі навіть у блекаут. Але фактично ситуація інша: жодна лікарня не може дозволити собі бути без електрики навіть декілька хвилин. Існують люди, які цілодобово під’єднані до медичного устаткування для забезпечення життєдіяльності; необхідно проводити термінові операції та процедури тощо.
Чутливе медичне обладнання потребує безперебійної напруги в певному діапазоні – не кожен генератор або накопичувач може цю умову виконати. Критично важливе обладнання виходить з ладу через підключення до генераторів, характеристики яких не були вивчені детально. Частина районних лікарень не тільки має основний генератор, але й хоче встановити резервні, які б працювали, якщо перший вийде з ладу. Загалом більше 11 тисяч генераторів були надані закладам охорони здоров’я, щоб забезпечити їх стабільну роботу в разі тривалих відключень чи блекауту. Окрім електроенергії, для того, щоб зробити лікарні повністю автономними, потрібно також облаштувати локальні свердловини, яких немає у майже 50% закладів. Побудована за радянських часів мережа водопостачання не витримує тривалих відключень світла, через що в багатьох містах «немає світла – немає води». Загалом на сьогодні з 643 закладів охорони здоров’я, які входять до спроможної мережі, лише 262 є повністю автономними. Також ці числа не враховують величезну кількість приватних лікарень, а показують тільки державні заклади, які можуть функціонувати незалежно від централізованого електро та водопостачання. Проте, вони все одно потребуватимуть постійної допомоги для підтримання цієї автономності.
Найменшою ж проблемою під час відключень електроенергії став інтернет: маючи досвід повного блекауту, українці масово перейшли на оптоволоконні кабелі. Під час чергового вимкнення достатньо під’єднати павербанк до модему, щоб продовжувати працювати та слідкувати за новинами. До того ж, навіть якщо немає інтернету, то людина більш ніж здатна прожити без нього. Тобто, як можна було прочитати з перших абзаців, відсутність світла – це не тільки про відсутність сучасних та не зовсім обов’язкових благ, а також, наприклад, про незмогу надавати медичні послуги тим, хто їх потребує. Ще відсутність електрики – це неможливість задовольнити базові потреби. Аномальна спека стала причиною різкого погіршення стану здоров’я українців: інсульти, серцеві напади, теплові удари, сильне зневоднення та масові отруєння стають все частішими. Пітливість та недостатня кількість випитої води підвищують ризик тромбоутворення. У групі особливого ризику знаходяться люди з серцево-судинними захворюваннями, з цукровим діабетом, пенсіонери, діти до 5 років. Проте достатньо піднятися сходами на 30 поверх із температурою +40°C у приміщенні, щоб і цілком здоровій людині стало погано настільки, що можна викликати швидку.
Люди непритомніють не тільки на вулиці, але й у себе вдома, де, здавалося б, можна сховатися від сонця. Причина в тому, що без електроенергії немає змоги увімкнути кондиціонер або вентилятор, щоб охолодити повітря. Маломобільні люди сидять у своїх домівках, мов у пастках: без електрики неможливо спуститися вниз, адже ліфт не працює. Вони не можуть набрати бодай якоїсь води з бювета на вулиці, чи купити її в магазині. Насоси для водопостачання у багатоповерхівках під час відключень не можуть доставити воду на вищі поверхи. Потрібно думати заздалегідь навіть про те, як сходити в туалет: набрати стільки технічної води, коли є світло, щоб можна було потім змити унітаз. Генератори одночасно і рятують, і калічать: достатньо лише кількох хвилин прогулянки в спеку поруч з рядом магазинів, щоб запаморочилася голова та почало нудити від газів. Нещодавно бачила групу людей, які поливали вуличну собаку мінеральною водою – тваринам теж стає погано від спеки та смороду від генераторів. І навіть, якщо ці тварини нічийні, перехожі намагаються їм допомогти, як можуть.
За даними начальника головного управління Держспоживслужби Києва Олега Рубана, через відключення електроенергії та високої температури повітря, у столиці реєструють по 3 випадки харчового отруєння на тиждень, в інших регіонах ситуація не краща. Шанс підчепити нововірус чи сальмонельоз є всюди, як купуючи щось у супермаркеті, так і повечерявши в дорогому закладі. Недобросовісний бізнес може економити на паливі та не вмикати генератори, а чесний не застрахований від того, що генератор не вийде з ладу. До того ж, не завжди генератор подає електроенергію як тільки-но вимкнулося світло, а інколи потрібно декілька спроб для того, щоб він запрацював стабільно. Тому знайти продукти «підозрілі» на вигляд досить просто навіть у великих мережах супермаркетів, які завжди мали чисту репутацію, адже є продукція, яка розморожується досить швидко, та не підлягає повторній заморозці. Не завжди генератора вистачає на підтримання роботи всіх холодильників та морозильних камер. У малих продуктових магазинах, зокрема, де у власників не вистачає грошей на потужний генератор, молочні та м’ясні продукти швидко псуються, і працівники вимушені викидати їжу, яка за нормальних умов була би придатна до вживання більше місяця. Бізнес отримує суттєві збитки.
«Відкрито збір на купівлю більш потужного генератора – до важкої зими варто готуватися вже сьогодні», – написано на дошці оголошень біля багатоквартирного будинку в елітному житловому комплексі Києва. Тутешні мешканці спроможні купити власний генератор, який би забезпечував 25 поверхову будівлю світлом в коридорах, працюючими ліфтами та водою у кранах. Водночас більшість мешканців України не можуть дозволити собі навіть цього. Особливо важко людям, в яких графік планових відключень відрізняється від графіку вдома так, що майже весь день електроенергією скористатися вони не можуть. Вони прокидаються без світла, збираються на роботу; сидять майже весь робочий день без світла, яке дали приблизно на годину; та повертаються увечері додому, де знову немає світла. Виникає питання: коли із таким ритмом життя банально приготувати їжу, попрати одяг та сходити в душ? «О третій годині ночі, коли нарешті дали світло на півтори години, за які необхідно все це встигнути!», – поділилися досвідом декілька моїх колег. У селі ж Чайка Київської області знайомі скаржилися, що в один із днів вони мали тільки 1 годину світла на добу. Деякі власники електричних та індукційних плит поділилися, як приготувати їжу за відсутності світла: у моду повернулися туристичні газові горілки та балони, які мають високий шанс вибухнути за неправильного використання.
Варто також нагадати, що відключення електроенергії – додаткова нагода для російської дезінформації та провокації. Наприклад, серед останніх фейків були і нібито нові відключення світла за лініями, і санітарні норми щодо перевищення рівня шуму від роботи генераторів. Насправді ж ніяких відключень «за лініями» не буде, а норми рівня шуму не застосовуються під час надзвичайних ситуацій. Провокаційні дописи ширяться багатомільйонними каналами у телеграмі та вайбері, групах у фейсбуці, а також обговорюються популярними блогерами на інших платформах. Якщо ж прослідкувати, звідки всі подібні новини взагалі беруться, то виявляється, що першими про це або заговорили на російському телебаченні, або їх боти в соцмережах, щоб викликати суперечки в українському суспільстві. Попри це, українці залишаються об’єднаними, а перешкоди роблять зв’язки сильнішими.
