
«Оберіг» у Чикаго — це там, де діти, пісня і любов
Коли вокальна студія «Оберіг» готується до свого чергового творчого звіту, її засновниця і незмінний керівник Ольга Допілко анонсує його так: «З великою радістю запрошуємо вас на доброчинний концерт, де лунатимуть щирі дитячі голоси, українська пісня та мелодії, сповнені любові до рідної землі. На вас чекають талановиті юні виконавці, яскраві виступи і незабутні емоції».
Ось такими чи приблизно такими словами пані Ольга запрошує усіх на концерти, які уже традиційно відбуваються двічі на рік. І обіцяного в анонсі вони завжди дотримуються. Тому що ці концерти справді перетворюються на гарне і тепле свято пісні, любові, щирих людських почуттів і переживань. І надії на те, що все буде добре, що всі негаразди і біди минуть. Що навіть після найтемнішої ночі обов’язково приходить світанок нового дня.

Хіба ж не про це — наші думки і мрії, наші молитви? А молитву, промовлену дитячими вустами, найпершим чує Господь.
І на нашому концерті, після благословення отця Богдана Налисника, найпершим прозвучав твір «Величаю Тебе, Боже» у виконанні дитячого церковного хору «Надія», який також організувала і яким керує Ольга Допілко. Тому що усі її вихованці — це діти, народжені або в Україні, або ж в Америці, але в українських родинах, а тому вона допомагає їм відчути, допомагає зрозуміти, що для нас головними і надзвичайно важливими є слова Бог і Україна. А ще допомагає розуміти життя силою саме україномовних — народних і авторських пісень, через які діти, для яких звичною в американському середовищі стає англійська мова, не забувають, вдосконалюють й українську.
І коли більше десяти років тому пані Ольга, музичний педагог за фахом, створювала при церкві святого Йосифа Обручника дитячу вокальну студію, то вирішила назвати її «Оберіг», адже пісня — це один із найпотужніших духовних оберегів нашого народу, який таїть у собі національну ідентичність та генетичний код українців.
Усе це і демонстрували діти, які займаються у студії. Солісти, дуети, ансамблі — вони виходили на сцену і дарували присутнім свої співочі таланти. Звичайно ж, відчувалося, хто займається у студії вже кілька років, а хто робить тут тільки перші кроки. Але треба розуміти, що дитяча студія — це таке мистецьке гніздечко, з якого одні пташенята, коли приходить пора, дорослішають і вилітають, а на їхнє місце приходять інші спочатку невмілі, однак з великим бажанням співати і почуватися артистами.

І треба розуміти, що за кожним їхнім виступом стоїть неймовірна праця вчителя. Треба розуміти, що скільки дітей — стільки й характерів, стільки й підходів до кожного, стільки й пропозицій репертуару, щоб дитина розкрилася, щоби пройнялася розумінням того, про що співає, щоб зазвучала. Тобто пані Ольга, наче ювелір, виконує дуже тонку роботу, яка вимагає надзвичайного терпіння й уваги до найменших деталей.
Результат цієї праці ми бачимо на звітних концертах студії «Оберіг» і на багатьох українських фестивалях у Чикаго, учасниками яких стають вихованці Ольги Допілко.
Про що співають діти? Про щасливе дитинство, про матусину любов, про свою родину, про дружбу і дитячі мрії. Про кохання, бо коли ти на порозі юності, то душа уже відкривається, щоб зустріти це прекрасне почуття. І про українську землю — красиву, незрівнянну, яка сьогодні вмивається кров’ю і сльозами.
Про це також були пісні у виконанні дітей, серця яких наповнені любов’ю і співчуттям. Бо вони знають, чують у розмовах дорослих, що тисячі їхніх однолітків в Україні позбавлені сьогодні щасливого дитинства, що там діти втрачають батьків, а батьки втрачають дітей, що там ворог вбиває українців цілими сім’ями і безжально калічить долі людей.
До слова, концерт, про який ми розповідаємо, традиційно називався «Наші серця і таланти тобі, Україно» і відбувався із благодійною метою: зібрані кошти будуть передані благодійному фонду PROTEZ FOUNDATION для лікування поранених українських захисників.
А тому вдячність пані Ользі Допілко, яка вміє не просто передавати своїм юним друзям любов до пісні, але й засіває у їхніх душах моральні й духовні цінності, які є надзвичайно важливими для кожної людини. Вона ж, керівник студії «Оберіг», також зачитала подяки: парафії святого Йосифа Обручника, при якій працює студія; батькам її вихованців, які прийняли надзвичайно правильне рішення — інвестувати кошти у творчий розвиток своїх дітей; спонсорам і партнерам — за підтримку; компанії ZVUK — за професійний технічний супровід їхніх виступів; відеографу Оксані Свідрук, яка щоразу фільмує для історії виступи студії; нашій газеті «Сурма» та Radio UA Chicago, які традиційно виступають інформаційними спонсорами подібних творчих івентів.
Звісно, ми охоче розповідаємо про концерти дитячих колективів і студій. І анонсуємо їх проведення. А тому щиро жаль, коли на таких пісенних святах багато крісел у глядацькій залі залишаються порожніми. Бо виступи юних виконавців, їхня дитяча безпосередність, їхнє бажання ділитися любов’ю маленьких сердечок — це завжди ніби ковток водиці із чистого джерела.

Так було і цього разу. Наостанок усі учасники студії виступили разом із піснею-колядкою, у якій звучали і побажання — «хай пропаде кривда люта, згине горе і біда», — і пісенне нагадування: «веселіться, християни, йде різдвяна коляда». Час і справді невпинно крутить колесо життя до нової зими й чудових Різдвяних свят.
Прозвучала й відома пісня Святослава Вакарчука «Оберіг», яку вихованці однойменної студії радо взяли до свого репертуару. Кожен із них мріє засвітити на пісенному небосхилі свою зірочку.




