Їм аплодували Торонто і Париж. Браво, «Елегія»!
Ця осінь надовго запам’ятається вихованцям відомої в Чикаго вокальної студії «Елегія» (The Elegy Studio) під керівництвом Світлани Поляк. До списку своїх творчих поїздок з концертами вони додали ще дві особливі — до Торонто і Парижа. А тепер дня не минає (та що там дня – здається, кожною хвилиною вони все ще перебувають у полоні спогадів), аби не повертатися думками туди, де все було так неймовірно гарно, пісенно, по-дружньому, вражаюче і… відповідально.
Саме так — відповідальним. Адже вони їхали не просто у приватну мандрівку, а представляти студію, у якій займаються. Якщо хочеш виглядати і звучати на сто відсотків, то працювати потрібно на двісті — цю настанову свого керівника вихованці добре знають. Їхали представляти красу пісенних візерунків українського Чикаго, засвідчуючи своїми виступами, що наша пісня не знає кордонів.
Більшість із них народилися вже в Америці — в українських або змішаних родинах. Їхня рідна мова — англійська, а звичним середовищем стали американський побут, спосіб мислення й традиції. Та українське коріння робить свою справу: співати українською для них — неабияка гордість. Цю гордість вихованцям передає засновниця й незмінна керівниця студії «Елегія» Світлана Поляк.
Коли дивишся на виступи цих дітей, розумієш: перед тобою не просто юні артисти. Перед тобою — голос України, її пам’ять і її продовження у світі, географічно далекому від рідної землі, але близькому до української душі. Саме таку особливу місію виконувала «Елегія» під час своїх закордонних поїздок.
Спочатку була Канада — і BWV Toronto Ukrainian Festival, найбільший український вулично-культурний фестиваль у Північній Америці. Щороку він відбувається в Bloor West Village у Торонто , саме від перших літер і походить абревіатура BWV.
Засновник і голова оргкомітету — канадський українець Юрій Клюфас, виконавча директорка — Оксана Василик.
Фестиваль підтримують місто, його управа, місцеві партнери та асоціації, зокрема й Конгрес Українців Канади. Про нього знає вся країна, а теле- й радіоефіри широко висвітлюють перебіг трьох фестивальних днів.
Програма завжди насичена: п’ять сценічних майданчиків, традиційний яскравий парад, автентична українська кухня, ярмарок вишиванок і різноманітних сувенірів. Територія фестивалю перетворюється на маленьку Україну — величну й прекрасну.
Керівниця студії «Елегія» Світлана Поляк розповідає, що потрапити на фестиваль було непросто: охочих виступити завжди багато. Однак «Елегії» це вдалося — уже вдруге. Можливо, колектив запам’ятали ще з минулого року. Цьогоріч юні артисти знову привітали фестивальну публіку піснями з Чикаго.
Три вокальні ансамблі — «Melody», «Smile» та «NG» — виступали на двох сценах, зокрема на головній. Кожну пісню супроводжували бурхливі оплески й вигуки «Браво!». Глядачі просили заспівати ще, але вихованці делікатно відмовляли: те, що належно не відпрацьоване, на суд публіки не виносять. Марку треба тримати! У цьому питанні керівниця студії та її вихованці — категоричні.
На фестивалі були цікаві знайомства, яскраві моменти й нові зустрічі, любов у поглядах сотень і тисяч людей, відчуття єдності та незабутні враження. Особливі — від самого Торонто, у яке, за словами пані Світлани, закохуєшся з першого погляду.
А потім було ще одне диво — Ніагарський водоспад, місце, де природа демонструє свою велич, силу й красу. Гуркіт води, прозорі краплі, що з подихом вітру освіжають обличчя, веселка над водограєм… А в душі — блаженство й відчуття єдності з природою, у якій так багато чистоти й мудрості.
Але час вирушати до Парижа. Так-так, до Парижа — міста витонченого смаку, елегантності й особливого шарму. Міста, де пахне вершковими круасанами до сніданку, де панує романтика й повітря наповнене любов’ю — до конкретної людини, до світу, до самого життя. Міста, у якому хочеться, щоб зупинився час.
Саме там відбувся Міжнародний фестиваль-конкурс «SUPERDRIVE in PARIS 2026». Його організувала Асоціація українців «RAZOM». Фестиваль має на меті популяризувати українську культуру в Європі, зокрема у Франції, сприяти творчому обміну й розвитку мистецтва серед молоді та дорослих. Минулого року конкурс проходив в Іспанії — деякі з надісланих фотографій зроблені саме там. Виступи конкурсантів оцінює професійне журі, до складу якого входять міжнародні експерти, музиканти й діячі культури.
«Супердрайв» — це місце зустрічі талантів. До Парижа вирушили ансамбль «Melody» та окремі виконавці студії «Елегія». Разом із ними в конкурсі взяла участь піаністка Ольга Кметь зі своїми учнями-інструменталістами.
«Супердрайв» став особливою сторінкою в історії юних артистів: конкуренція була надзвичайно високою. І як же приємно, що їм вдалося гідно представити свою майстерність! Ансамбль «Melody» здобув Гран-прі, а солісти Матвій Думка, Вікторія Ягірська, Анна Андрусяк, Тереза Динька, Ілона Зимак та Ксенія Левкович вибороли перші місця у своїх вікових категоріях.
Без перебільшення, конкурс став чудовою нагодою заявити про себе новій аудиторії, продемонструвати своє мистецтво й гідно представити творчу спільноту Чикаго. Емоції учасників під час оголошення результатів зашкалювали: у них відчувалися і неймовірна радість, і вдячність усім, хто підтримує їх на творчому шляху.
Перемогою вихованців «Елегії» в Парижі, безумовно, можуть пишатися і самі артисти, і їхні батьки, і вся українська громада Чикаго. Завдяки таким досягненням юні виконавці гідно представляють українське мистецтво на міжнародному рівні.
Ну і, звичайно, ах, Париж! Хіба ж утримаєшся від цього «ах», коли ти в Парижі? Вперше! У місті, яке є мрією мільйонів! Ти гуляєш його вулицями й не можеш надихатися особливим повітрям. Насолоджуєшся всім, що хочеться закарбувати в пам’яті: муніципальним парком Анни Київської, паризьким метро, Лувром і знаменитою Моною Лізою, Єлисейськими полями, Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою.
На вершині Монмартру — базиліка Сакре-Кер, назва якої перекладається як «базиліка Святого Серця» — мається на увазі Серце Христове. У церкві лунає ангельський спів монахинь. Далі — великий торговий центр, з якого видно весь Париж. Затишні кафе з круасанами й гарячим шоколадом, теплі розмови та омріяні світлини біля Ейфелевої вежі…
«Усе це справді назавжди залишиться в наших серцях», — підсумовує враження своїх вихованців керівниця студії «Елегія» Світлана Поляк. А потім додає: уявляєте, діти поставили собі за мету ще раз повернутися до Парижа!
Уявляю і вірю. Адже самі учасники розповідали: «Ми щасливі. Ця подорож стала для нас і важливим творчим досвідом, і пригодою, сповненою відкриттів, захоплень та незабутніх моментів. Такі подорожі надихають творити ще більше, сміливо мріяти й вірити, що в житті все можливе, а мрії здійснюються!»
Що ж, юні друзі! Мрійте, подорожуйте, співайте — і нехай увесь світ відкриває свої обійми українським талантам! Браво, «Елегіє»!
P.S. Велика подяка засновниці і керівнику вокальної студії «Елегія» (The Elegy Studio) Світлані Поляк за неймовірно велику професійну роботу з юними талантами (а заодно цієї подяки заслуговує і її дочка Віта, яка працює над хореографією в подачі пісень). Вдячність батькам, які підтримують творчий розвиток своїх дітей. А також велика подяка кредитівці «Самопоміч», яка фінансово допомагає нашим творчим колективам здійснювати їхні мрії і є незамінною у творчому розвитку української діаспори Чикаго.
