Протест у Чикаго: підтримка росії дорівнює геноциду українців
П’ятий рік в Україні триває війна. П’ятий рік лютий ворог нищить наші міста і села, вбиває наших людей, нахабно бреше, що під прицілом — військові об’єкти, а балістика і всяка інша смертоносна зброя влучає у житлові будинки, у школи і лікарні, у торгові комплекси, у парки, сквери і заправки. Гинуть старі і немічні. Гинуть цілі сім’ї. Гинуть щойно народжені діти. Україну і українців хочуть стерти з лиця землі. І тут уже він не бреше — той, хто все це затіяв і спостерігає за процесом зі свого бункера, насолоджуючись і відверто заявляючи: «Я просто хочу їх знищити». Тому кожен, хто допомагає росії, хто має чи хоче мати з нею якісь оборудки, повинен знати: кров українських дітей є чи буде і на ваших руках. І кожна тверезо мисляча людина розуміє або повинна розуміти: сьогодні Україна боронить не тільки себе. Бо якщо впаде, то приціл наведуть на інших. Цього не можна не розуміти. І того, що відбувається в Україні, не можна не бачити. Але…
Всього два тижні тому отець Павло Дроздяк із катедри Святого Миколая на одній із зустрічей риторично запитав у своїй промові: «Світе, ти з’їхав з глузду?». А кілька днів по тому США остаточно дали відповідь: так!
Чинна адміністрація та президент Трамп похапцем оголосили дизельну угоду з росією. От і вийшло, що кожен, хто платить податки в Америці, мимоволі стає співучасником геноциду українців. Коли ж це одномоментно не зупинило війну (а що, і справді були ті, хто вірив, що це може статися?), адміністрація наголосила, що головний ворог миру — українські перехоплювачі, які не дають москальським дронам спокійно вбивати українських цивільних. Постачання вже оплачених засобів ППО блокується. Робота Starlink та Starshield сильно обмежена. Здається, огиднішого плювка в лице американським партнерам годі й уявити.
Відповідь української громади Чикаго не забарилася. У неділю, 18 жовтня, сотні мешканців міста та околиць зібралися у центрі Чикаго, біля відомої будівлі Wrigley Building, аби висловити протест проти рішень чинної адміністрації США відкинути всі норми дипломатії і продати своїх союзників московським терористам. До нас приєдналися конгресмен Майк Квіглі, професор кримінології Northwest University Джоел Левін, представники різних громад міста. Були виступи. Були плакати із промовистими закликами і одкровеннями. Був перформанс, коли поруч із каністрами для пального окремі із присутніх лежали на землі, імітуючи загиблих, із посилом: жоден літр дизелю не вартий людського життя; підтримка росії рівнозначна геноциду українців…
Головна вимога акції зосереджувалася на тому, щоб скасувати дизельну угоду з росією та повернути стабільну підтримку України на колишній рівень. Треба зазначити й те, що, попри відсутність здорового глузду в теперішньої адміністрації, американці продовжують підтримувати Україну та категорично проти будь-яких угод із терористами. Це засвідчили десятки схожих акцій по всій країні.
Тим часом наступного дня, в понеділок, 19 жовтня, знову чорна новина про трагедію облетіла світ. Росія нанесла черговий удар в паркову зону на Харківщині, внаслідок якого загинуло шестеро людей, а ще 15 отримали поранення. Того ж вечора активна громада Чикаго вкотре зібралась біля Wrigley Building. Цього разу без гучномовців чи довгих промов, а зі свічками та плакатами, на яких — фото загиблої дівчинки у візочку, немовлятка, життя якого забрала руська «герань». Сотні американців проходили повз мовчазний протест, з жахом читали статистику вбивств цивільних українців за останній тиждень, фотографували наші плакати, висловлювали свою підтримку. Протест також потрапив у вечірні новини ABC-7 Chicago.
У кожного з нас є тепер світлини чи просто картинки перед очима, які ми не зможемо ніколи забути: рука загиблої жінки з червоним манікюром; батько, який востаннє колише свою дитину в домовині; загибле маля в бордовому костюмчику у візочку, в який влучив російський безпілотник там, на Харківщині. Список можна продовжувати. Страшний і чорний список. І я не хочу, ми не хочемо, щоб до нього ще і ще додавалися нові світлини, нові картини, нові трагедії. Ті, які ще не відбулися. У нас ще є шанс їх зупинити. І цей шанс починається саме з тебе. Так, саме з тебе. Список завдань маєш нижче. Дій!
1. Пиши і телефонуй своїм конгресменам щонайменше раз на тиждень. Це забирає менше п’яти хвилин з допомогою сайту AmericanCoalitionForUkraine.org/Action
2. Виходь на протести. Всі оголошення про акції можна знайти, підписавшись на сторінку фонду Ukrainian Daughters Foundation (@ua.daughters.fdn в інстаграмі)
3. Якщо ти громадянин Америки, бери активну участь у голосуванні. Останній день — 3 листопада.
Незважаючи на свій статус, продовжуй нагадувати світові про Україну. І про злочини росії. І про важливість підтримувати Правду.
