Коли музика стає голосом милосердя Благодійний концерт в Українському інституті модерного мистецтва в Чикаго
У неділю, 11 жовтня, Український інститут модерного мистецтва в Чикаго наповнився прекрасною музикою, особливим теплом і щирим відчуттям єдності. Цього дня мистецтво стало не лише джерелом естетичної насолоди, а й виявом людяності, співчуття та небайдужості до долі тих, хто найбільше потребує нашої допомоги.
У виконанні талановитих музикантів оркестру Lyric Opera Orchestra of Chicago прозвучав величний Октет Франца Шуберта – твір надзвичайної краси, гармонії та душевної глибини. Особливу атмосферу створив також Choir Glorious, творчий резидент нашого Інституту, під керівництвом диригентки Богдани Чепіль. Музика цього дня промовляла до кожного з нас по-своєму. У ній були і світло, і смуток, і надія. Вона нагадувала, що навіть у найскладніші часи краса здатна об’єднувати людей та пробуджувати найкраще в людському серці.
Пам’яті Орисі Кардосо
Мені випала честь вести цей концерт, і у своєму вступному слові я з особливою теплотою згадала нашу дорогу Орисю Кардосо, багаторічну голову управи Українського інституту модерного мистецтва, яка нещодавно відійшла у вічність.Орися щиро любила музику, була безмежно віддана Інститутові й присвятила багато років свого життя його розвитку. Я не раз думала про те, як би вона раділа, знаючи, що наші галереї наповнилися чудовою музикою, а люди зібралися разом заради такої благородної мети. У її пам’ять прозвучала «Мелодія» Мирослава Скорика. Для мене це була особливо хвилююча мить – мить вдячності, пам’яті та усвідомлення того, що люди, які присвячують своє життя служінню культурі й громаді, залишають після себе спадщину, яка продовжує жити.
Заради дітей, яких не можна забувати
Головною метою нашого концерту була допомога дитячому хоспісу «Місто Добра» в Чернівцях, заснованому Мартою Левченко, де знаходять прихисток, медичну допомогу й турботу діти з тяжкими захворюваннями, зокрема онкологічними, а також діти, чиї життя зруйнувала війна.
Сьогодні наша увага цілком зрозуміло зосереджена на боротьбі України за свободу та незалежність. Ми допомагаємо військовим, підтримуємо поранених, переселенців, родини загиблих. І це надзвичайно важливо. Але є діти, які щодня ведуть свою тиху, майже невидиму боротьбу. Вони не можуть чекати закінчення війни. Їм потрібні ліки сьогодні. Їм потрібні кисень, медичний догляд, тепло людських рук і постійна присутність когось, хто про них подбає.
Деякі з цих дітей не мають батьків. Інші втратили домівки, пережили обстріли, евакуацію та важкі випробування. А є й такі, для яких найбільшим подарунком є ще один день без болю, день, проведений у турботі та любові.
Знаючи про діяльність «Міста Добра» та дітей, які знаходять там прихисток і турботу, я відчувала глибоку потребу долучитися до допомоги. Саме тому я хотіла, щоб Український інститут модерного мистецтва підтримав цю благородну справу. Я вірила, що ми можемо об’єднати силу мистецтва з силою людського милосердя, перетворивши прекрасний музичний концерт на можливість реально допомогти дітям. Для мене це було не просто бажання організувати ще одну культурну подію. Це було особисте прагнення зробити бодай щось для дітей, які щодня борються з тяжкими хворобами й так потребують нашої уваги, турботи та любові.
Зворушлива розповідь Оксани Таратули
Особливо зворушливим моментом концерту став виступ Оксани Таратули, засновниці, колишнього президента та дорадчого директора, Українського жіночого товариства Америки (Ukrainian Women’s Association of America – UWAA), яка розповіла про багаторічну діяльність організації та її підтримку дитячого хоспісу «Дім Метеликів» у «Місті Добра», підкресливши: «Мені довелося особисто побачити цих дітей, їхні страждання та надзвичайно складні обставини, у яких вони живуть. Такі зустрічі змінюють людину. Після них неможливо просто повернутися до звичного життя й забути побачене».
Розповідь пані Оксани та короткий відеоролик відкрили присутнім світ дітей, чиї долі позначені тяжкими хворобами, війною, втратами та випробуваннями, які важко навіть уявити. Водночас вони нагадали про надзвичайну силу людської любові й самовідданості тих, хто щодня піклується про цих дітей, даруючи їм не лише медичну допомогу, а й відчуття безпеки, родинного тепла та людської гідності. Перед очима залишаються дитячі обличчя, їхня беззахисність і водночас неймовірна сила. І приходить глибоке усвідомлення того, наскільки багато може означати для важкохворої дитини проста людська турбота, ніжний дотик, добре слово, присутність людини, яка не залишить її саму.
Я щиро захоплююся відданістю Оксани Таратули та понад сорока членкинь організації UWAA, для яких допомога цим дітям стала не просто громадською діяльністю, а справою серця. Завдяки таким людям милосердя перестає бути лише красивим словом, воно стає щоденною працею, яка змінює дитячі долі. Особливо важливо пам’ятати, що «Місто Добра» не отримує державного фінансування та значною мірою залежить від благодійної підтримки. Війна ще більше ускладнила його діяльність. Витрати на медичне обладнання, ліки, електроенергію та щоденний догляд зростають, а багато українських доброчинців, які раніше допомагали, сьогодні самі опинилися у складних обставинах через війну. Та дитяче життя не може чекати. Хвороба не робить перерви на час війни. І потреба в милосерді не зникає навіть тоді, коли світова увага звернена на інші трагедії.
Визнання 55 років служіння українській культурі
Особливо приємною та знаменною була присутність на концерті Генерального консула України в Чикаго Костянтина Ворони, який у своєму зверненні наголосив на важливості підтримки дітей України, особливо тих, хто в умовах війни та тяжких захворювань найбільше потребує нашої уваги й допомоги.
Цей день став для нашого Інституту ще й особливою нагодою для гордості. Генеральний консул урочисто вручив Українському інституту модерного мистецтва почесну грамоту з нагоди 55-річчя його діяльності та 35-ї річниці відновлення незалежності України за вагомий внесок у збереження та популяризацію української культурної спадщини й мистецтва. Як президент Інституту, я прийняла цю відзнаку з глибокою вдячністю. Для мене вона стала не лише визнанням багаторічної праці нашої установи, а й даниною пошани її засновникам, митцям, доброчинцям, членам управи та всім, хто протягом 55 років віддано підтримував її місію. Особливо символічним було отримати цю відзнаку саме під час благодійного концерту. Адже вона нагадала нам, що служіння українській культурі – це не лише збереження нашої мистецької спадщини, а й жива відповідальність перед Україною та її людьми.
Спільними зусиллями – заради добра
Концерт відбувся у співпраці з Ukrainian Women’s Association of America (UWAA), яка вже багато років допомагає найбільш вразливим дітям України. Усі кошти від концерту та благодійні пожертви призначені для підтримки «Міста Добра». Завдяки щедрості наших гостей і доброчинців Український інститут модерного мистецтва передає $7,490 доларів на допомогу дітям «Міста Добра».
Я щиро вдячна музикантам Lyric Opera Orchestra of Chicago, які подарували нам свій талант і час заради цієї благородної мети, хору Choir Glorious та його диригентці Богдані Чепіль, організаторам, доброчинцям і всім, хто долучився до проведення концерту. Особлива подяка кожному, хто прийшов цього дня до Інституту не лише послухати прекрасну музику, а й відкрити своє серце дітям, яких, можливо, ніколи не зустріне особисто. У цьому і є справжня сила доброчинності – допомагати не тому, що ми знаємо людину, а тому, що відчуваємо її біль і усвідомлюємо свою відповідальність перед нею.
Коли мистецтво стає чимось більшим
Уже 55 років Український інститут модерного мистецтва є місцем зустрічі мистецтва, культури та громади. Заснований українськими митцями-емігрантами, він став важливою частиною культурного життя Чикаго та мостом між Україною, Америкою і світом. Ми пишаємося нашою роллю у збереженні, розвитку й представленні українського та сучасного мистецтва. Але я глибоко переконана, що місія культурної установи не обмежується лише виставками, концертами чи мистецькими програмами. Мистецтво має силу не лише зворушувати, а й спонукати до дії, пробуджувати співчуття та об’єднувати людей. Саме таким я відчула наш Інститут того недільного дня. Для мене цей концерт був значно більшим, ніж культурна подія. Це був день, коли музика, пам’ять, любов до України та людська доброта поєдналися в одному спільному пориві. Коли я дивилася на присутніх, слухала прекрасну музику й думала про дітей, заради яких ми зібралися, мене не полишало одне відчуття: наскільки важливо, щоб серед усіх наших щоденних турбот ми не втрачали здатності бачити чужий біль.
Ми не можемо змінити всіх трагічних обставин, у яких сьогодні живуть ці діти. Не можемо вилікувати кожну хворобу чи повернути кожній дитині втрачену родину. Але ми можемо полегшити страждання, допомогти забезпечити необхідний догляд, подарувати трохи більше тепла й людської уваги.
Я вірю, що справжня цінність нашого концерту вимірюється не лише красою виконаної музики чи щедрістю пожертв. Вона полягає також у тому, що ми змогли нагадати одне одному про дітей, чиї голоси рідко чути за гучними новинами війни. Бо серед усіх випробувань, які переживає сьогодні Україна, ми не маємо права забувати про найслабших і найбеззахисніших. Якщо завдяки нашим спільним зусиллям хоча б одна дитина отримає необхідну допомогу, відчує більше тепла, турботи й любові, значить усе, що ми зробили, було недаремним. І понад усе мені хотілося, щоб із нашого Інституту, з далекого Чикаго, до дітей «Міста Добра» долинуло одне просте, але надзвичайно важливе послання: «Ми про вас пам’ятаємо. Ви не самі. І ви люблені!».
P.S. Підтримка і допомога «Місту Добра» потрібні щодня, щоб забезпечити лікування, догляд і турботу важкохворим дітям. Кожна пожертва має значення: https://www.uwaahelp.org/
Фото: UIMA
