Глобальне лідерство українців: як Фундація Києво-Могилянської академії в Америці формує освіту, партнерства і міжнародну підтримку України

Чому я поїхала на Саміт світового українства в Берні?

Коли я отримала повідомлення від віцепрезидентки СКУ в Америці Марти Фаріон із запрошенням узяти участь у Саміті світового українства, я навіть не вагалася. Це було одне з тих рішень, які ухвалюються миттєво, і я сьогодні щиро вдячна за довіру Фундації КМА бути делегованою на важливий форум Світового Конґресу Українців, який відбувся у Берні 5-7 червня 2026 року. Захід організований Світовим Конґресом Українців спільно з Українським товариством у Швейцарії та за підтримки Міністерства закордонних справ України.

Тема глобальної єдності українства є одним із напрямів моєї діяльності, те, чим я живу вже понад тридцять років, працюючи в українській громаді Чикаго, переконуючи американських друзів підтримувати українську освіту, культуру та інституції. Мій професійний досвід поєднує 33 роки роботи на українському радіо в Чикаго та 22-річний досвід роботи кураторкою в Українському Національному Музеї і три роки у фундації КМА, що включають фандрейзинг і публічну дипломатію. Ці напрями, медійний і культурний, сформували мій світогляд.

Я обрала тему глобального лідерства українців не випадково. Києво-Могилянська академія, заснована митрополитом Петром Могилою у XVII столітті, від самого початку була частиною європейського інтелектуального простору. Її випускники створювали освітні та духовні центри, розвивали книгодрукування, поширювали ідеї свободи та відповідального служіння суспільству далеко за межами України. В академії навчалися студенти з різних країн Східної Європи, а її вихованці продовжували освіту в провідних університетах тогочасної Європи. Після століть випробувань і відродження незалежної України Києво-Могилянська академія знову стала осередком формування нового покоління українських лідерів. І сьогодні, коли Україна веде боротьбу за свою свободу, ми переживаємо історичний момент, який багато в чому перегукується з минулими епохами державотворення. Саме тому тема глобального лідерства українців є для мене продовженням могилянської традиції відкритості до світу та служіння суспільству. Сьогодні українці демонструють світові приклад стійкості, відповідальності та здатності до самоорганізації навіть у найважчих обставинах. Наше завдання перетворити цю силу на довготривале глобальне лідерство. Фундація Києво-Могилянської академії в Америці бачить свою місію в підтримці цього процесу. Разом із українською діаспорою та міжнародними партнерами ми інвестуємо в освіту, молодь і розвиток майбутніх лідерів.

Берн зустрів нас спокоєм старої Європи. Туристи фотографували знаменитий годинник Цитглогге, на вузьких вуличках поруч з німецькою та французькою мовами лунала українська. Місто, над яким велично височів федеральний парламент Швейцарії, на кілька червневих днів перетворилося у столицю світового українства. Тут зібралися понад 350 делегатів із більш ніж 50 країн світу, від Канади й Сполучених Штатів до Австралії, від Бразилії до Японії, від Південної Африки до скандинавських країн. Коли дивишся на таку мапу української присутності, починаєш розуміти, наскільки великим став український світ. Уже в перший день відчула я себе частиною чогось значно більшого. Головною темою були майбутнє України та роль українців світу в його творенні.

Протягом багатьох років ми звикли називати себе діаспорою. Але в Берні дедалі частіше звучало інше визначення, а саме світове українство. За більш як столітню історію змінилося обличчя і характер самої діаспори, яка проходить момент переосмислення своєї ролі. Якщо попередні хвилі еміграції заклали фундамент тому, як зберегти культуру та традиції, власну ідентичність, то тепер на першому плані ми маємо глобальну мережу впливу, здатну відкривати двері для України, формувати міжнародну підтримку та створювати можливості для наступних поколінь українців. Саме тому надзвичайно важливо, щоб українці світу діяли як єдина глобальна спільнота.

Однією з найцікавіших для мене стала панель, присвячена українцям у Європі після 2022 року. Війна змінила Україну й українські громади світу. До мільйонів нащадків попередніх хвиль еміграції додалися мільйони нових українців. Мене вразило, наскільки помолодшало світове українство. На сцені, в кулуарах, під час дискусій, за кавою – всюди, було дуже багато молодих людей, які не чекають, що хтось змінить світ замість них. Недарма віцепрезидент Світового Конґресу Українців у Західній Європі Володимир Когутяк сказав слова, які, на мою думку, стали одним із головних меседжів Саміту: «Важливо звертатися до друзів України та міжнародних організацій, адже їхня підтримка є надзвичайно цінною для нас. Водночас ми маємо посилювати молоді українські організації, бо саме за ними майбутнє нашої глобальної громади».

І справді, сьогодні нове покоління українців формує новий образ нашої держави у світі – сучасний, професійний і впевнений у собі.

Дуже сильне враження справила розмова про культурну дипломатію. Віцепрезидентка СКУ в Африці Дзвінка Качур сказала надзвичайно важливу річ: «На прикладі країн Африки бачимо, що наша культура має реальний вплив. Наші громади активно адвокують Україну через культуру».

Це справді так, бо концерт, книжка, фестиваль чи дитяча виставка можуть зробити для України не менше, ніж офіційний дипломатичний прийом.

Дмитро Щукін, який працює в Італії, чесно говорив про інший виклик. За його словами, українці повинні виходити за межі власної інформаційної бульбашки й системно працювати з місцевими політиками, журналістами та суспільствами. А голова Американської коаліції для України Маріанна Третяк сказала фразу, яку мені, як людині, що понад три десятиліття працює в українських медіа Чикаго, особливо захотілося записати: «Я вірю, що в кожній частині США є ті, хто підтримують Україну. Потрібно лише їх знайти, навчати українців і американців про Україну та робити цих людей активними союзниками».

Напевно, саме цим і займаються українські громади по всій Америці. Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод дуже точно сформулював сучасне поняття української єдності: «Єдність має багато облич. Але всіх нас об'єднує спільна відповідальність за Україну. Разом ми сильна, об’єднана світова українська громада».

Важливими стали й зустрічі на високому рівні. Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод та голова Українського товариства Швейцарії Андрей Лужницький провели переговори з делегатом Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаком Гербером та Уповноваженим з питань інтеграції на ринку праці Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії Адріаном Гербером. Під час зустрічі йшлося про підтримку української економіки в умовах війни, захист українських біженців у Європі та створення умов для їхнього майбутнього повернення додому після завершення бойових дій.

Українська сторона висловила вдячність уряду Швейцарії за солідарність з Україною, прихисток для тисяч українських родин та масштабну гуманітарну й економічну допомогу, яка становить 5 мільярдів швейцарських франків.

Окремою та чи не найемоційнішою стала панель за участі українських військових, ветеранів і волонтерів. Директор ініціативи Unite With Ukraine Андрій Потічний наголосив: «Виграють люди, які мають правильні ресурси й інструменти у правильний час». Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод закликав громади не бути сторонніми спостерігачами: «Ми не можемо бути коментаторами. Ми маємо активно розбудовувати майбутнє України, в громадськості, в політиці, в країнах світу».

Особливо сильне враження справив виступ легендарної парамедикині Юлії Паєвської (Тайри), яка нагадала присутнім: «Ваші гроші купують обладнання, яке рятує наших побратимів. Можливо, саме ваша пожертва поставить крапку в цій війні».

Командир роти аеророзвідки Олександр Коба зауважив, що сучасна війна змінюється щодня і потребує постійної підтримки суспільства, а представник корпусу НГУ «Хартія» Іван Ковальчук коротко сформулював нову реальність фронту: «Ми воюємо технологіями, а не людьми». Командир групи аеророзвідки «Баракуда» Вячеслав Балбек підкреслив, що переможе той, хто швидше адаптується і навчається, тоді як командир підрозділу безпілотних систем ГУР МО України з позивним Волонтер нагадав, що війна залишається війною на виснаження, а підтримка світового українства є життєво необхідною для українських захисників.

Однією з найважливіших на Саміті стала дискусія про майбутнє понад 8 мільйонів українців, які через війну опинилися за межами Батьківщини. Під час панелі «Захист, підтримка та взаємодія з українськими переселенцями у світі», модератором якої був член правління Українського товариства у Швейцарії Олександр Волков, учасники обговорювали питання тимчасового захисту, інтеграції та збереження зв'язку з Україною.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті наголосив: «Не існує безпечних районів України. Ми не повинні забувати про найбільш вразливих людей і про те, що людська гідність має залишатися в центрі кожного рішення». Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підтримав необхідність продовження тимчасового захисту для українців до завершення активних бойових дій, особливо для дітей, жінок, людей похилого віку та осіб з інвалідністю. Віцепрезидент СКУ та депутат парламенту Румунії Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливу роль українських громад як містка між людьми та державними інституціями. А голова Об'єднання українських організацій у Німеччині Ростислав Сукенник зауважив, що люди повинні бачити чіткі перспективи майбутнього, особливо коли йдеться про дітей. Доповнили дискусію віцепрезидент СКУ в Південній Європі Павло Садоха та соціолог Денис Денисенко, який представив результати дослідження української громади в Португалії.

Дуже багато говорили і про інформаційну війну. Голова фундації Український дім у Польщі Мирослава Керик наголосила про те, що багато стереотипів про емігрантів, шукачів притулку та українців загалом є насправді частиною інформаційної війни росії. Вона наголосила: «Українська мова сьогодні захищається на фронті. Для нас важливо її зберегти. Інтеграція – це не асиміляція». Ця думка стала спільною для багатьох учасників Саміту- українці можуть успішно інтегруватися у країни проживання, не втрачаючи власної ідентичності.

Попри те, що війна залишалася центральною темою Саміту, учасники багато говорили про майбутнє України. Окремі панелі були присвячені відбудові держави, ролі українців за кордоном у післявоєнних демократичних процесах та міжнародній співпраці. Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко наголосив на важливості залучення мільйонів українців за кордоном до майбутніх виборів, а Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець акцентував на захисті прав громадян, які були змушені залишити Україну через війну.

Для мене, як представниці Фундації Києво-Могилянської академії в Америці, особливо важливими були розмови про освіту. У багатьох дискусіях звучала думка, що після перемоги Україні знадобляться не лише відбудовані будинки й дороги, а й нове покоління лідерів. Саме тому Києво-Могилянська академія сьогодні розвиває програми для ветеранів, підтримує дітей війни, готує майбутніх дипломатів, управлінців, науковців та громадських лідерів. На саміті я вкотре переконалася, що українська освіта стає частиною міжнародного простору. Ми говорили з колегами про партнерства між університетами, спільні дослідницькі проекти, програми обміну та можливості для українських студентів.

Підсумком форуму стала Бернська декларація «Єдині в національній дії». Її головна думка – українці світу є невід’ємною частиною української нації. У декларації учасники підтвердили підтримку перемоги України, її європейського майбутнього, відновлення територіальної цілісності та притягнення росії до відповідальності за злочини війни. Але найголовніше – це заклик до спільної дії: підтримувати українських захисників, посилювати міжнародну адвокацію, захищати українську мову і культуру, брати участь у відбудові держави, не допустити розколу між українцями в Україні та за її межами.

Повертаючись до Чикаго, я думала про нашу молодь, яка вже сьогодні бере на себе лідерство та відповідальність за майбутнє України. Особливо приємно було бачити на Саміті серед відзначених у програмі «30 до 30» двох молодих українських лідерок, представниць Спілки Української Молоді Америки з Чикаго Марусю Бандрівську та Олександру Городиську. Ми щиро пишаємося їхнім успіхом, адже це ще одне підтвердження того, що нове покоління українців упевнено заявляє про себе у світі.

Сьогодні ми бачимо, що світове українство формує майбутнє. Щиро дякую організаторам за високий рівень проведення саміту, можливість обміну досвідом та нові партнерства. До складу делегації з Чикаго увійшли також Мотря Мельник, президент інституту Модерного Мистецтва, делегатка від Фундації «Спадщина», Марія Дмитрів-Капеняк, голова УККА, відділ Іллінойс, Марія Бандрівська, Спілка Української Молоді Америки, Марія Федащин, делегатка від організації UWAA, Лариса Федащин, волонтерка організації КМА, одна з спонсорів стипендійної програми для дітей війни КМА.

Разом ми будуємо сильну світову українську спільноту та наближаємо перемогу України.

Фото Марії Климчак та Галини Харламової (СКУ)