Освятили простір, де вируватиме українське життя
Читачі газети «Сурма» уже, напевно, зауважили, яким активним і змістовним є життя української громади у місті Палатайн, адже ми доволі часто розповідаємо про це на сторінках газети. І принагідно дякуємо тим, хто робить це життя цікавим і змістовним, тому що кожна добра справа і справді починається з ініціативних, небайдужих людей. А ще – з благословення та великої підтримки духовних отців парафії Непорочного Зачаття, адже церква стала серцем великої і гарної української родини цього містечка.
Й ось – чергова новина: у Палатайні відбулося освячення простору, який колишнє складське приміщення перетворить на Український громадський центр, на центр розвитку нашої національної ідентичності і культури. А якщо додати, що поруч – церква, поруч – приміщення Спілки Української Молоді, кредитівка «Самопоміч» (усі разом вони і будуть втілювати цей проект у життя), то можна сказати, що тут, без перебільшення, зійшлися перехресні стежки для людей різного віку і різних уподобань, об’єднаних однією метою – творити своє, дбати про своє, плекати коріння українського родоводу, щоб завжди свіжою і пишною була його крона. Тому минулу суботу можна назвати справді особливим історичним днем для Палатайну.
Розпочалась святкова презентація простору з Гімну Сполучених Штатів Америки та Гімну України у виконанні Ольги Цвинтарної. Увесь зал в унісон і співав, і молився. Й не мало значення, з якою хвилею еміграції опинився кожен в Америці, адже серед присутніх були і літні люди, і молодь, і батьки з малесенькими діточками. Але єднання відчувалося неймовірне!
Присутні священники провели щире благословення святкової зустрічі. Парох нашої церкви отець Ярослав Мендюк щиро подякував усім за небайдужість до діяльності української громади містечка. А у словах Владики Венедикта звучала глибока думка: Український громадський центр – це не просто будівля; він буде домом для душі, місцем єдності та сили, ще одним осередком культурного, духовного та суспільного життя.
Чого ж очікувати, що саме запропонує громадський центр зацікавленим людям? Тут передбачено шість класних кімнат для реалізації мовних, мистецьких та освітніх програм; тут буде танцювальна студія, виставковий зал для вшанування мистецької спадщини, багатофункціональний зал зі сценою для концертів, виступів і свят, кухня для громадських обідів, кулінарних майстер-класів та культурних заходів, зона відпочинку, де зможуть збиратися відвідувачі різного віку і де планується проведення різноманітних програм.
Тому освячення нового простору перетворилася на подію, яка глибоко зворушила серця присутніх. Стіни споруди наповнилися молитвою, піснею, живою вірою, надією та незламним духом української громади, яка проживає сьогодні далеко від рідної землі.
Особливим акордом суботньої події був чудовий виступ тріо бандуристок «Alvia». Гра на бандурі і справді срібні голоси Аліни, Віри та Яни стали першою музикою, яка прозвучала в освяченому просторі. Без сумніву, це виявилося дуже символічним, адже бандура є тим інструментом, який століттями звучав наче на невидимих струнах рідної української землі. Звучав кобзарською думою про її боротьбу, піснею про її долю і молитвою за її волю. І нам, нині сущим, цю пісню і цю молитву нести далі. Навіть тут, далеко від отчого дому. Бо ніяка відстань не зробить його для нас чужим.
Фото Петра Ковтуна
