Вчора, 17 квітня, у Сакраменто відбувся щомісячний захід Ukrainian Night — вечір, який неможливо назвати просто подією. Це місце, де біль не замовчується, а підноситься до Неба у молитві. Де серця українців, розкиданих по світу, б’ються в унісон  за життя, за правду, за перемогу.

Кожного разу Ukrainian Night об’єднує різних гостей: українців і друзів України з-поміж американців. Особливо цінно, що серед них є люди, які мають вплив у своїх громадах, працюють у державних структурах або є представниками місцевої влади. Їхня присутність — це не просто знак поваги, а свідчення того, що Україну чують, підтримують і не залишають наодинці з її боротьбою.

816b001f-a1f6-4565-a4cc-04b3dd7c2ea1.jpg

 Ми молилися за Україну. За звільнення наших земель від окупантів. За воїнів-захисників, які щодня стоять на межі життя і смерті. За медиків, волонтерів, капеланів, тих, хто тримає фронт не лише зброєю, а й милосердям.

Ми молилися за матерів і вдів, які втратили своїх синів і чоловіків. Молилися за біженців, які були змушені покинути дім. За український і американський уряди, щоб їхні рішення були наповнені мудрістю та справедливістю.

 І особливо за повернення полонених: військових і цивільних. За дітей, викрадених з України, за кожну душу, яку намагаються відірвати від рідної землі.

Але цей вечір був не лише про молитву, він був про відповідь на неї.

 Особливим моментом стала розповідь засновниці The Ukrainian Relief Project — Юлії Кірк. Її слова звучали не як презентація, а як живе свідчення — глибоке, болюче і водночас сповнене світла. Вона говорила про дітей війни. Про тих, хто втратив батьків. Про тих, хто більше не чекає тата з фронту. Про дітей, які занадто рано подорослішали.

 The Ukrainian Relief Project — це не просто волонтерська ініціатива. Це місія любові. Це відповідь на запитання: «Що я можу зробити, коли болить?»

cf6b00c1-4f02-4aae-b302-fb6fec14ecfe.jpg

Цей проєкт підтримує дітей-сиріт війни, переселенців, дітей військових. Дає їм не лише матеріальну допомогу, але й відчуття, що вони не самі, що їх бачать, що їхнє життя важливе.

 Важливо зазначити, що діяльність The Ukrainian Relief Project не обмежується лише допомогою на відстані. Юлія разом зі своєю командою двічі на рік здійснює поїздки в Україну, кожна з яких триває близько одного місяця.

Це не просто візити — це глибоке занурення у реальність війни, особисті зустрічі з дітьми, родинами,волонтерами. Це можливість побачити, почути й відчути те, що неможливо передати словами чи звітами. Саме там формується справжнє розуміння потреб і народжується ще більша відповідальність допомагати не формально, а серцем.

Юлія говорила про надію тиху, але вперту. Про те, що навіть у найтемніші часи ми покликані бути світлом одне для одного. І що любов — це не лише слово, а дія.

Організаторами Ukrainian Night є Stephan Skots, Svitlana Iotko та організація Sunflower Society.

Захід відбувся за підтримки радіо «Доброго вечора, ми з України», City of Goodness та Beautiful People. 

Приймаючою стороною виступила USKO Realty.

На завершення вечора музиканти виконали для нас добірку прекрасних українських пісень. Це був особливий момент єдності, коли кожна нота торкалася серця, а знайомі мелодії повертали думками додому. Для мене цей вечір — це більше, ніж подія. Це нагадування, що Україна живе не лише на карті. Вона живе в серцях: у молитві, у сльозах, у допомозі.

 І, можливо, саме тут, далеко від дому, ми ще глибше розуміємо: ми —народ, який не здається. Народ, який вміє любити навіть крізь біль.

Молитва об’єднує. Любов тримає.

І віра веде нас до перемоги.