Виступ пуерто-ріканського музичного ідола Bad Bunny (насправді — Беніто Антоніо Мартінес Окасіо) на Super Bowl Show прогримів на всі США та латиноамериканський світ. А мене він підштовхнув до лінгвістичних роздумів. Українська мова — живий організм, і вона має здатність розвиватися та вдосконалюватися. Отже, чи варто нам переосмислити слово «американець»?

Після зникнення СРСР українська мова поступово очищалася від надмірних русизмів, зокрема й серед етнонімів. Так утверджуються форми «канадієць», а не співзвучне з російською «канадець», «данець», а не «датчанин». Назви іноземних міст також почали переосмислювати. Щоправда, тут переважно йшлося про використання «г» замість «х», що не завжди виглядає природно, адже в деяких мовах ближче до оригінального «h» є саме наше «х».

Міста в нинішній Польщі з давньою українською вимовою — Перемишль, Холм, Ряшів — поки що лишаються в офіціозі Пшемишлем, Хелмом, Жешувом. Аналогічно й у російській мові продовжують уживати назви «Нью-Йорк» і «Новий Орлеан». Чому Орлеан новий, а Йорк — ні? У поляків, наприклад, щодо міста Великого яблука існує відповідник Nowy Jork. Можливо, й українцям варто було б відкоригувати назву найнаселенішого міста США? А якщо ні, то тоді логічно й Новий Орлеан передавати через «нью». Принаймні, це звучало б природніше для тих, хто наспівує славетну баладу “The House of the Rising Sun” у виконанні The Animals.

Це я до того, що мова змінюється, і ми вправі підбирати слова, які більше відповідають часу й нашому рівню знань.

Bad Bunny фактично провів культурну маніфестацію, прямо заявивши про самобутність іспаномовної пуерториканської культури. Ба більше — про те, що всі різнобарвні культури Америки, від Чилі й Аргентини на півдні до Канади й США на півночі, є американськими. Тобто Америка — це не лише США, і, відповідно, «американці» — це не тільки громадяни США.

В іспанській мові таке розрізнення давно існує: americano — житель будь-якої країни американського континенту, а estadounidense (дослівно — «об’єднано-штатівець») — саме громадянин США. В українській же традиції «американці» — це передусім громадяни США. Чи варто це змінювати?

Можна заперечити: самоназва громадян США — «американці», адже слово «Америка» є в назві їхньої держави. Але ж самоназва громадян Європейського Союзу — «європейці». Чи це означає, що ми не є європейцями, бо Україна не входить до ЄС? Очевидно, що це суперечить географії. То чому ми заперечуємо право бути американцями болівійцям, уругвайцям чи панамцям?

Є ще один вимір цієї теми — не суто мовний, а людський, напряму пов’язаний із війною проти фашистської Росії. Якщо подивитися на статистику іноземців, які загинули за Україну, то перше місце серед добровольців із великим відривом займають колумбійці. У першій двадцятці є й інші американські країни: США, Бразилія, Канада, Перу, Аргентина. Звісно, мотиви в них були різні: хтось ішов із переконань, а хтось — за контрактом. Та всі вони воювали й гинули за Україну. І для нас важливий кожен боєць, незалежно від країни походження, який став на допомогу нашій Батьківщині й ризикує власним життям — або, на жаль, уже його віддав. І це теж змушує ширше дивитися на саме слово «американці».

Можливо, українській мові з часом знадобиться окреме милозвучне слово для громадян США — наприклад, «штатівці». Хто знає, чи приживеться воно. Але сама дискусія вже показує: мова живе, реагує на зміни світу й наш досвід.