
Коли осінь минає за ніч: магія і смуток Аляски

Проживши майже вісім років на Алясці, є речі, які досі мене дивують, а людей з інших країв — ставить у глухий кут. І таких речей можна перераховувати годинами. Бо ж наскільки кардинально різне життя в різних куточках світу!
Одна з таких речей — це осінь на Алясці.
Мені буває важко змиритися з тим, як швидко вона закінчується. Тільки-но побачиш перші жовті листки на деревах — а на ранок уже все вкрите снігом. Ми звикли бачити, як повільно природа переходить в інший сезон. Але це — не про Аляску. Тут нова пора року прилітає, мов буревій. І так само швидко, як приходить, — зникає.
У середньому осінь тут триває два тижні.
Уявляєте? Два тижні! Що можна встигнути побачити за цей час? Це як останній ривок перед довгою й темною зимою. І люди справді встигають! Це час, коли всі кажуть собі:
«Треба ще прогулятися по Алясці! Поїхати в подорож, доловити лосося на зиму, надихатись теплим повітрям…»
Бо зовсім скоро ми житимемо лише спогадами — тими, що назбирали за літо і коротеньку осінь.
Осінь на Алясці — казкова.
Не знаю, де є гарніша. Найяскравіша. Бездоганна. Незаймана краса.
Звісно, може здатися, що кожен хвалить своє місце — як мама, котра любить свою дитину, навіть якщо вона не виправдала сподівань. З рідними краями часто буває так само… Але ні!
Кожен, хто прожив на Алясці, назавжди залишає частинку своєї душі тут. Така вже це місцевість — вона зачаровує всіх. Така вже тут і осінь…
Взагалі осінь — найулюбленіша пора мого чоловіка, який живе тут 27 років. Якось я спитала його:
— Чому саме осінь?
Він усміхнувся й відповів просто:
— Бо вона така коротка, що не встигаєш нею насолодитись. Вона лише подразнила нас красою — і пішла…

А ми залишаємось заворожені її вродою, з надією, що наступного разу вона буде трішки добрішою до нас і залишиться хоч на день довше.
Як то кажуть, надія помирає останньою.
Ми, люди, дивні, правда?
Завжди любимо те, чого маємо найменше — або взагалі не маємо.
Хоча, можливо, саме це робить життя цікавим, не нудним. Саме це дає нам жагу прагнути нового й кращого — так само, як мешканці Аляски прагнуть встигнути насолодитися останніми осінніми митями в незвіданих для них місцях.