9 червня Генеральне Консульство України у Сан Франциско організувало зустріч української громади Каліфорнії з делегацією України в рамках програми Конгресу США "Відкритий світ". Учасники делегації обговорили питання фіксації воєнних злочинів, технічної та юридичної підтримки розслідувань та судових проваджень, обмінялися ідеями кооперації та співробітництва. На запитання кореспондента газети “Громада” Олега Керницького відповіла Марина Бондаренко – суддя-спікер Дарницького районного суду міста Києва.

 

1. Яка була основна мета візиту вашої делегації?

Untitled1.jpg

Візит нашої делегації був в межах проєкту «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США. Втім, кожен з делегатів нашої групи пов’язаний темою воєнних злочинів. Комунікація з цієї теми представниками всіх гілок влади України, як у нашій групі, є необхідною.
Так, воєнні злочини є одним з видів міжнародних злочинів, до яких також відносять геноцид, злочин агресії і злочини проти людяності. І саме цей вид міжнародних злочинів як воєнні є найбільш чисельно вчиненими від початку війни у 2014 році.
Але міжнародні злочини і притягнення винних за їх вчинення – це не питання, що стосується виключно України, бо це не внутрішньодержавний конфлікт. І це навіть не питання однієї з частин світу – Європи.
Якщо у сучасному світі будь-яка держава відносить себе до цивілізованого світу, то осторонь таких масштабів вчинюваних міжнародних злочинів у війні, що із загарбницьких та геноцидальних зазіхань почала одна з найбільших країн світу, залишатися вже не можна.
Злочини вчиняються внаслідок розпочатого злочину агресії від іншої держави – РФ, ще з 20 лютого 2014 році і по сьогоднішній день. Вчиняються навіть зараз, поки триває ця розмова…
Вкрай важливо було донести ту позицію, що міжнародні злочини не бачать кордонів держав, воєнні злочинці після початку повномасштабного вторгнення вже затримувались і на кордоні зі США. До того ж, незасвоєні уроки історії можуть мати непоправні наслідки для мільйонів людей. І тут теж можна було б провести паралель із Другою світовою війною, яка розпочалась десь у Європі…через океан…
Людина – найвища цінність, тому доцільно вчасно зробити кроки на збереження життя людей, щоб зупинити суцільне зло, що вирує на планеті, ніж у майбутньому, лише висловлювати щирий жаль із приводу смерті мільйонів…
 

2. Як українські біженці, що зараз знаходяться в США і були свідками російських воєнних злочинів, можуть про них повідомити чи дати свідчення?
У цьому питанні важливо зазначити, що жертви злочинів і свідки не мають мовчати. Це вкрай важливо, враховуючи різні обставини. Так, українське слідство має певну, так би мовити, картину вчинених злочинів в Україні. Жоден з потерпілих та свідків може навіть не уявляти, наскільки повідомлена ними інформація може стати визначальною, навіть при розслідуванні інших злочинів. Водночас для  людини, що розказує історію, хоча й таку важку і трагічну, може бути наслідком й певне зцілення.
Наступна інформація є загальнодоступною щодо шляхів повідомлення інформацію про воєнні злочини.
Повідомити про воєнний злочин можна через декілька каналів: офіційний сайт warcrimes.gov.ua, чат-бот @russian_war_tribunal_bot, електронну пошту tribunal.2022.02.24@gmail.com.ua, а також через застосунок "Київ Цифровий" у розділі "Свідчення громадян". Також варто звернутися до правоохоронних органів, таких як Національна поліція (102) або Офіс Генерального прокурора.
Детальніше про шляхи повідомлення:
- warcrimes.gov.ua:
Цей сайт є єдиним державним хабом для збору доказів воєнних злочинів. Ви можете заповнити анкету, завантажити фото/відео докази та надати детальну інформацію про злочин. 
- Чат-бот @russian_war_tribunal_bot:
Створений для збору свідчень про воєнні злочини, зокрема, щодо цивільних та військовополонених. 
- Електронна пошта tribunal.2022.02.24@gmail.com.ua:
Спеціально для збору інформації про злочини, вчинені російськими військовими. 
- Чат-бот у застосунку "Київ Цифровий":
Розділ "Свідчення громадян" призначений для збору інформації про воєнні злочини. 
- Національна поліція (102):
За цим номером можна повідомити про злочин і отримати допомогу. 
- Офіс Генерального прокурора:
Зверніться до Офісу для фіксації злочину та отримання підтримки, особливо якщо йдеться про злочини, скоєні на тимчасово окупованих територіях. 
- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України:
Інформує про можливість передачі доказів через чат-бот Tribunal.ua. 
- Міжнародний кримінальний суд:
Свідоцтва про воєнні злочини можна надсилати головному прокурору на електронну пошту otp.informationdesk@icc-cpi.int. 
Що важливо вказати при повідомленні:
- Точне місце та час злочину.
- Обставини злочину та наслідки.
- Інформація про постраждалих, свідків, та, якщо можливо, про злочинців.
- Деталі про використану зброю, техніку, та інше.
- Фото- або відео- докази, якщо вони є.
Чим детальніше буде зафіксована інформація про воєнний злочин, тим більша вірогідність, що вона буде використана у судовому процесі.
 

3. Чи співпрацюєте з українськими чи міжнародними правозахисними організаціями? Якщо так, то з якими?
В Україні є розповсюдженою діяльність такої правозахисної організації як Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Місію організації визначають так:
Українська Гельсінська спілка сприяє розвитку гуманного суспільства, що базується на повазі до людського життя, гідності та гармонійних стосунків між людиною, державою і природою через створення платформи для співпраці між членами Спілки та іншими учасниками правозахисного руху.
Історія створення Української Гельсінської спілки з прав людини, з офіційного вебсайту спілки:
Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) – найбільша асоціація правозахисних організацій України.
Спілка об’єднує 26 правозахисних недержавних організацій. Метою діяльності УГСПЛ є захист прав людини.
УГСПЛ вважає себе частиною гельсінського руху і продовжувачем традицій та діяльності Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – УГГ.
1 серпня 1975 року уряди 35 держав Європи і Північної Америки, у тому числі і уряд СРСР, підписали Гельсінські угоди, що були покликані закріпити нові відносини в Європі, забезпечити виконання у кожній з них високих принципів демократії та прав людини. Розуміючи, що за умов Радянської України це практично неможливо, 9 листопада 1976 р. група правозахисників об’єдналася для сприяння виконанню Гельсінських угод. УГГ була створена у складі: Олесь Бердник – письменник-фантаст, Петро Григоренко (він став представником групи у Москві), Левко Лук’яненко, Оксана Мешко, Ніна Строката, Іван Кандиба, Олексій Тихий, Микола Руденко (керівник Групи), Мирослав Маринович, Микола Матусевич.
УГГ стала найбільшою правозахисною організацією в республіці. Серед її 36 членів були такі відомі дисиденти, як Надія Світлична, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Василь Овсієнко, Микола Горбаль та ін. Незважаючи на постійні репресії, УГГ не припинила своє існування. З 1987 року, коли ставала поступово все більш можливою легальна діяльність, члени УГГ, які поверталися з таборів, майже всі стали вести політичну діяльність. Коли Україна стала незалежною, правозахисний рух треба було створювати з нуля.
У 2002 році за ініціативи Харківської правозахисної групи було створено Раду українських правозахисних організацій (РУПОР). Виконавчим директором Ради став Володимир Яворський. У 2002-2004 рр. РУПОР виріс до однієї найміцніших правозахисних організацій в Україні.
1 квітня 2004 року, після Першого форуму правозахисних організацій «Моніторинг прав людини на виборах», що був організований РУПОРом, відбулися установчі збори Всеукраїнської асоціації правозахисних організацій «Українська Гельсінська спілка з прав людини». Розпочався новий етап у спільній роботі багатьох правозахисних організацій. За перші 8 років УГСПЛ стала найбільш впливовою правозахисною організацією України і залишається такою понині.
З проєктами цієї спілки можна ознайомитися за цим посиланням: https://www.helsinki.org.ua.
 

4. Як буде виглядати суд над російськими злочинцями? Чи він буде подібним до Нюрнберзького процесу?
Від початку повномасштабного вторгнення стали проводити більше паралелей із подіями, що відбувались під час Другої світової війни, і, мабуть, не даремно, з огляду на різке зростання масштабів вчинюваних міжнародних злочинів на території України і проти українців.
І я думаю, що такі паралелі будуть проводити і щодо Спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України.
Трибунал вже фактично створений і це безпрецедентна подія, бо трибунал створений ще під час війни, яка триває, і у створення якого мало хто вірив. Скептичних міркувань теж вистачало. Створення трибуналу стало можливим внаслідок укладеної угоди між Україною і Радою Європи, за участі 44 держав світу, у тому числі і США.
За складом трибунал буде міжнародним (судді і прокурори), але з українською складовою. Трибунал матиме темпоральні межі, тобто зможе розглядати злочини, вчинені і до 2022 року. Буде можливість також застосовувати процедуру in absentia (засудження особи у її відсутність). За предметною юрисдикцією трибунал розглядатиме лише один із видів міжнародних злочинів – злочин агресії, що вчинявся верхівкою влади держави-агресора.
Трибунал має розпочати роботу у 2026 році і; впевнена, що до його роботи буде прикута увага усієї міжнародної спільноти.
 

5. Чи може вам надати якусь допомогу українська діаспора в США?
Війна торкається всіх сфер життя суспільства. Це не лише події, пов’язані із безпосереднім веденням бойових дій.
Ба більше, Україна у цій війні є виключно жертвою, і українці її не планували і не розпочинали. Тому ми цінуємо будь-яку підтримку, яку отримуємо та яку нам можуть надати у такі темні часи, що ми зараз переживаємо.