Вони вийшли вдягнені в чорний одяг із синьо-жовтими стрічками на грудях, розсілися по своїх місцях — і дійство почалося. Симфонічний оркестр міста Сан-Франциско вирішив 9 квітня провести благодійний концерт на честь захисників України.

Перед початком нас, чотирьох членів товариства «Громада» і чотирьох членів організації «Нова Україна», запросили як почесних відвідувачів. Нам надали стіл у фойє для розміщення інформаційних матеріалів: листівок, газет, оголошень, значків, прапорців. Люди підходили, цікавилися новинами, висловлювали підтримку, брали матеріали, робили пожертви. Прямо у фойє квартет із музикантів оркестру виконав кілька мелодій українських композиторів — і зал вибухнув аплодисментами.

О 7:30 вечора розпочався концерт, присвячений Україні. На сцену вийшла музикантка оркестру, чиї родичі родом з Одеси. Вона поділилася переживаннями через війну, тривогою за долю рідних і вдячністю за підтримку друзів з усього світу. Їй гаряче аплодували. Потім на сцену вийшов диригент, шестиразовий лауреат премії «Ґреммі» Джанкарло Герреро. Він уклонився публіці, підняв руки — і над залом пролунали перші акорди Гімну України. Присутні встали, поклали руки на серця й співали разом із оркестром.

Далі почалася симфонія — справжня музична подорож. Легке звучання інструментів нагадувало дзюрчання струмка, спів птахів, шелест вітру. Потім наростали хвилі звуків, що переносили слухачів то на пшеничні поля, то в столітні діброви, а далі — у самісіньке пекло війни. Музика відтворювала вибухи, руйнування, крики й плач, а потім тремтливу тишу, яка проривалася вулканом емоцій та гнівом до ворога.

Звуки ставали то грізними, то відчайдушними, нагадували бій, нищення ворога, потоплення ворожого корабля. У фіналі — прозора тиша, що символізувала довгоочікуваний мир. Зал завмер, а тоді вибухнув оплесками. Люди довго аплодували стоячи, кілька разів викликали диригента й оркестрантів на поклон.

Коли концерт завершився, емоції ще довго тримали слухачів. Ми тихо перемовлялися, ділилися пережитим і виходили назовні. Назустріч падала вечірня прохолода, буденність нагадувала про себе, але в серцях залишався вогник віри й впевненості. Впевненості, що Україна переможе, вистоїть, відродиться і зазвучить симфоніями щастя.

Слава Україні! Героям слава!